Профільне навчання

Одним із найважливіших напрямів модернізації освіти в Україні є перехід до профільного навчання. Необхідність у професійному самовизначенні – один із ведучих факторів розвитку особистості. Незначний життєвий досвід дитини, недостатні знання своїх психо-фізіологічних та особистісних якостей створюють певні труднощі для професійного самовизначення. Тому учителі школи вважають за важливе створити всі умови для того, аби дитина сама обрала те, що їй підходить, що їй допоможе реалізувати себе в майбутньому, знайти свою професію та нішу в соціумі. У зв’язку з цим велика увага приділяється системі спеціалізованої підготовки, адже профільне навчання – це не лише поглиблення наукових знань і підготовка до подальшого навчання, але й набуття молоддю трудових умінь, професійних навичок для вступу у повноцінне самостійне життя в суспільстві. Недарма О. Сухомлинський зазначає: „Ми виховуємо не носія знань, а людину, яка має жити в суспільстві і приносити йому користь”.

На сьогоднішній день у школі відкрито два профілі навчання: суспільно-гуманітарний та природничий. Психологічна служба школи належну увагу приділяє діагностуванню учнів, батьків (анкетування, тестування, бесіди, складання контрольно-аналітичних карт навчального профілю, ДДО Є. Климова...). Велику профорієнтаційну роботу проводять класні керівники 8 - 9-х класів (екскурсії, зустрічі з людьми різних професій, знайомство з навчальними закладами міста та області).

Допрофільна підготовка здійснюється через факультативні заняття, спецкурси, предметні гуртки, МАН для учнів 8 - 9-х класів.

80 - 90% випускників природничого профілю продовжують своє навчання у вузах відповідно до обраного в школі напряму.

Важливе значення для організації профільного навчання має інтеграція „школа і вищий навчальний заклад”, „школа – міський центр зайнятості”, „школа – позашкільні заклади”. І в цьому напрямі ми проводимо належну роботу.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної так і варіативної частин навчального плану.

Варіативна частина покликана розширити й поглибити загальноосвітню підготовку учнів з урахуванням їхніх освітніх потреб професійного самовизначення, забезпечення індивідуального розвитку, пізнавальних інтересів та нахилів.

Години варіативної складової в гімназії використовуються для вивчення спецкурсів із християнської етики (1-2 класи); креслення, історії Полтавщини (8-9 класи); астрономії (11-й клас суспільно-гуманітарного напряму) й української мови та літератури в 10-11 класах („Теорія літератури”, „Синтаксис української мови”).

Значна частина годин варіативної складової використовується для роботи з обдарованими учнями для поглибленого вивчення хімії, біології, історії, іноземних мов, української мови та літератури, математики, зарубіжної літератури, фізики, географії.