ПРО ФІЗІОЛОГІЧНУ НЕОБХІДНІСТЬ ПОВНОЦІННОГО ХАРЧУВАННЯ ШКОЛЯРІВ
Харчування – є основною біологічною потребою людини.
Так основу піраміди потреб Маслоу складають саме фізіологічні потреби, без задоволення яких неможлива реалізація усіх інших потреб на кшталт соціальних потреб, потреб у безпеці, визнанні чи самореалізації.
Отже, харчування – це найважливіша фізіологічна потреба людини (як дихання, терморегуляція, розмноження). Воно необхідне для:
1. пластичної функції – побудови та оновлення клітин тканин організму;
2. надходження енергії, що забезпечує життєдіяльність організму і праці;
3. надходження речовин, необхідних для створення гормонів, ферментів та інших біологічно активних речовин, регулюючих обмінні процеси і життєдіяльність організму.
Неправильне харчування впливає на розвиток організму, знижує його захисні сили, може бути причиною багатьох хвороб. Порушення харчування вважають факторами “ризику” у розвитку захворювань серцево-судинної системи, в тому числі і атеросклеротичного процесу. Наукові дані засвідчують зв’язок між неправильним харчуванням, захворюваністю і смертністю від найбільш поширених хвороб, в першу чергу серцево-судинних, багатьох форм раку, жовчно-кам’яної хвороби, ожиріння, подагри, цукрового діабету.
Надзвичайно велике значення має забезпечення організму повноцінними білками, які сприяють підвищенню знешкоджуючої функції печінки, беруть участь у кровотворенні, підвищують імунітет, сприяють більш повному засвоєнню вітамінів та знижують накопичення радіонуклідів в організмі.
Жири сприяють стійкості до несприятливих факторів довкілля, збільшують тривалість життя, попереджують ряд патологічних змін внутрішніх органів і шкіри. У складі жирів виділяються своїми лікувальними властивостями так звані ненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова, арахідонова), які ще називають вітаміном F. Вони є біологічно цінними сполуками, сприяють підвищенню опірності організму до токсичних впливів і т.п. Жири необхідні для синтезу вітамінів (жиророзчинних) а також для їх засвоєння.
Останніх 10-15 років вчені багато говорять про роль харчових волокон, або клітковини в харчуванні, до яких відносяться целюлоза, геміцелюлоза, лігнін, пектини і ін. Харчові волокна крім моторної функції – активізації кишкової перистальтики, виконують роль адсорбентів токсичних речовин, в тому числі і радіонуклідів, сприяють синтезу ряду вітамінів і т.п.
Вітаміни в організмі виконують роль біологічних каталізаторів, сприяють оптимальному перебігу обмінних процесів росту і відновленню тканин.
Оптимальне співвідношення в раціоні людини білків, жирів. Вуглеводів повинно наближатися до: 1:1:4. Білки повинні складати 12%, жири 30-35% загальної кількості.
У їжі також є мінеральні речовини. Вони беруть участь в утворенні кісткової тканини та зубів, а також у правильному функціонуванні нервової і м’язової систем.
Вода також відіграє важливу роль в організмі людини. Усі процеси обміну речовин в організмі відбуваються за допомогою води. Вода необхідна для видалення кінцевих продуктів обміну. Недостатня кількість води в організмі призводить до згущення крові, підвищення температури тіла, порушення процесу травлення
Раціональне харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів будується на дотриманні трьох основних принципів:
- забезпечення відповідності енергетичної цінності раціону харчування енергозатратам організму;
- задоволення фізіологічних потреб організму у визначеній кількості енергії і співвідношенні у харчових речовинах;
- дотримання оптимального режиму харчування, тобто фізіологічно обґрунтованого розподілу кількості споживаної їжі протягом дня.
Сучасні дієтологи вважають, що учень молодшого шкільного віку має харчуватися п’ять разів на добу. Так, перший сніданок діти отримують вдома в період від сьомої до сьомої тридцяти (і мають спожити 15-20% від добового раціону). Їжа, вжита в період максимальної активності роботи шлунка (7-9 година ранку), якнайкраще перетравлюватиметься. Усі жири, білки і вуглеводи будуть розщеплені та розподілені, і до організму потрапить достатня кількість харчових речовин, які особливо необхідні дітям зранку для інтенсивної розумової діяльності.
Удруге молодші школярі снідають в школі. Доцільність вживання другого сніданку в тому, що саме в період з 9 до 11 години ранку активно діє підшлункова залоза, яка регулює рівень цукру в крові, і якщо не вгамувати голод, то знижується розумове сприйняття навчального матеріалу. У період активності підшлункової залози вжита їжа буде повноцінно перетравлена,оскільки ця залоза виділяє спеціальні ферменти для розщеплення їжі.У цей період бажано вжити 15-20% від добового раціону їжі.
З 12:30 до 13:00 необхідно вжити 35-40% від добового раціону. У цей період активізуються всі процеси травлення. Саме в тонкому кишечнику відбувається всмоктування поживних речовин, які з кров’ю розносяться по всьому організму. Це сприяє тому, що з 16:00 до 19:00 підвищується розумова та фізична активність людини.
Отже саме збалансоване, раціональне харчування забезпечує підтримання фізіологічної життєдіяльності організму, достатній рівень розумової і фізичної працездатності, правильний обмін речовин, високу опірність організму до несприятливих чинників, сприяє активному довголіттю.
Меню обідів (орієнтовне)
