---

---

---

---

---

---

Права кожної людини закінчуються там, де починаються права іншої, і кожна людина повинна поважати права іншої людини.

Посібник для початкового вивчення прав людини "Перші кроки”

 

Всі люди на Землі мають рівні права та свободи. Ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році.

Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права.

Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, що проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.89 р.

КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО:

• на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
• на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;
• на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або тих, хто забезпечує за ними догляд;
• на захист від жорстоких, нелюдських або принижуючих достоїнство людини видів поводження чи покарання;
• на захист від будь-якого покарання;
• на захист від сексуальних домагань;
• на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;
• на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
• на свободу думки, совісті, віросповідання;
• на особисте життя, на недоторканність житла, таємницю кореспонденції.

Коли права дитини порушуються:

• Коли не забезпечена її безпека для життя та здоров'я
• Коли її потреби ігноруються
• Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження
• Коли порушується недоторканність дитини
• Коли дитину ізолюють
• Коли дитину залякують
• Коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для сім'ї рішення
• Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття
• Коли її особисті речі не є недоторканими
• Коли її використовують в конфліктних ситуаціях з родичами
• Коли дитина стає свідком приниження достоїнства інших людей

Діти в суспільстві найбільш уразливі

Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

Як реагує дитина на порушення її прав?

• Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б'ється, замикається в собі і т.д.).
• ЇЇ турбує особиста безпека і любов до неї.
• Вона часто буває в поганому настрої.
• Може втекти з дому.
• Може приймати наркотики або алкоголь.
• Може робити спроби суїциду (замаху на своє життя).

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

• Пам'ятати, що дитина - це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.
• Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитися, що вона знає телефони 101, 102, 103, 104, імена та телефони близьких родичів і сусідів.
• Навчити її казати "Ні", навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.
• Негайно припинити фізичну і словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.
• Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями і думками.
• Пам'ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особливості.
• Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
• Залучати дитину до створення сімейних правил.

Пам’ятайте!

ДИТИНА БУДЕ ПОВАЖАТИ ПРАВА ІНШИХ ЛЮДЕЙ, ЯКЩО ЇЇ ПРАВА БУДУТЬ ПОВАЖАТИСЯ, ЯКЩО ВОНА САМА БУДЕ СКЛАДАТИ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І НЕСТИ ЗА НИХ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Де я можу більше дізнатися про права своїх дітей?

Загальна Декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948р.

Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.89 р.

Перші кроки. Посібник для початкового вивчення прав людини.

Настільна книга для молоді «Твої права». Міжнародна ліга прав дітей та молоді. Київ-1999 р.

Комітет сприяння захисту прав дитини, м. Київ, тел. 295-26-96

Всеукраїнський комітет захисту прав людини.

м. Київ, пров. Шевченко,13/21-В. к. 8, тел. 228-87-83

Міжнародний Гуманітарний Центр «Розрада», тел. 234-83-68

---

Поради батькам

щодо відвідування школи

У батьків із школою стосунки нерідко бувають складні... За одинадцять років багато з них так і не можуть переступити через страх відвідування батьківських зборів, "індивідуальних консультацій", на які періодично запрошують вчителі. Але будь-хто з батьків розуміє: роз'єднаність із школою викликає непривабливі наслідки для обох сторін, не кажучи про дитину, яка, як і в давні часи, залишається яблуком розбрату двох соціальних інститутів – сім'ї та школи.

Не вимагайте від школи більше, ніж вона може дати. Школа – це частина життя дитини. У першокласників – більша, у випускників – менша. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і в школі і поза школою, тоді можливі шкільні поразки і невдачі не будуть настільки руйнівними для її особистості.

Учителі, як і всі інші люди, різні. Не узагальнюйте і не переносьте своє невдоволення на весь колектив школи. Напевне, серед педагогів знайдуться ті, з ким ви можете знайти спільну мову та розуміння.

При виникненні неприємної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, пам'ятайте, будь ласка, що ви – єдина людина, здатна надати їй моральну підтримку при загальному "розборі". Ваше завдання в школі – прояснити становище, а от усі "заходи" краще застосовувати вдома після ретельного спільного обговорення із сином чи донькою.

Спробуйте  зрозуміти особливості поведінки вашої дитини в класі (школі), не кваптеся робити поспішні висновки, не зрозумівши справжньої причини саме такої поведінки дитини.

Намагайтеся регулярно приходити на батьківські збори.

На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов'язані саме з вашою дитиною, доцільно розглянути в індивідуальній розмові з учителем. Однак, краще для такої розмови вибрати спеціальний час, оскільки після загальних зборів повноцінна розмова може не відбутися, певні нюанси залишаться нез'ясованими.

Подумайте, чим саме ви можете допомогти школі чи конкретному вчителеві. Може статися, що ви володієте якоюсь корисною для школи інформацією чи можете надати консультації, пов'язані з вашою професійною діяльністю або здатні допомогти школі у тиражуванні навчальних матеріалів, забезпеченні комп'ютерними програмами тощо.

Ваша активна участь у житті школи сприятиме позитивному впливові не тільки на вашу дитину, але й на весь освітній простір, в якому вона знаходиться.

І останнє. Для того, щоб навчити дитину дотримуватися соціальних норм, батьки повинні не тільки розповідати про них людині, котра дорослішає, але й демонструвати це на практиці. Подумайте, будь ласка, якими бачить дитина ваші ділові та особисті стосунки з учителями? Чи згодні ви, щоб ваші син чи донька будували свої взаємостосунки з людьми, користуючись саме вашим прикладом? Якщо так – вас можна тільки привітати. Якщо ні – ви маєте час, щоб щось змінити.

---

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

1. Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона - єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюй­те її сильні властивості.
3. Не соромтеся виявляти свою любов до ди­тини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
4. Не бійтеся «залюбити» своє маля: саджай­те його собі на коліна, дивіться йому в очі, обій­майте та цілуйте, коли воно того бажає.
5. Обираючи знаряддя виховного впливу, уда­вайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.
6. Намагайтеся, щоб ваша любов не перетво­рилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного (бажано, щоб заборон було небагато - лише найголовніші) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Не­ ухильно дотримуйтесь встановлених вами забо­рон і дозволів.
7. Ніколи не давайте дитині особистих нега­тивних оцінкових суджень: «ти поганий», «ти брехливий», «ти злий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити».
8. Намагайтеся впливати на дитину прохан­ням - це найефективніший спосіб давати їй інструкції. Якщо прохання не виконується, тре­ба переконатись, що воно відповідає вікові й можливостям дитини. Лише тоді можна вдава­тися до прямих інструкцій, наказів, що буде до­сить ефективним для дитини, яка звикла реагу­вати на прохання батьків. І тільки в разі відвер­того непослуху батьки можуть думати про пока­рання. Цілком зрозуміло, що воно має відповідати вчинку, а дитина має розуміти, за що її покарали. Батьки самі вирішують, як по­карати, але майте на увазі, що фізичне покаран­ня - найтяжчий за своїми наслідками засіб пока­рання. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас. Пока­раний - вибачений. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи жодного слова! Покарання не повин­но сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
9. Не забувайте, що шлях до дитячого серця пролягає через гру. Саме у процесі гри ви змо­жете передати необхідні навички, знання, по­няття, про життєві правила та цінності, зможе­те краще зрозуміти одне одного.
10. Частіше розмовляйте з дитиною, пояс­нюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть забо­рон та обмежень. Допоможіть їй навчитися вис­ловлювати свої бажання, почуття та переживан­ня, тлумачити поведінку свою та інших людей.
11. Нехай не буде жодного дня без прочита­ної разом книжки (день варто закінчувати чи­танням доброї, розумної книжки).
12. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Щодня цікавтесь її справами, проблемами, переживаннями, досягненнями.
13. Дозволяйте дитині малювати, розфарбовува­ти, вирізати, наклеювати, ліпити, працювати з кон­структором. Заохочуйте її до цього, створюйте умови.
14. Відвідуйте разом театри, музеї (спершу достатньо одного залу, щоб запобігати втомі, а згодом поступово, за кілька разів, слід оглянути всю експозицію), організовуйте сімейні екс­курсії, знайомлячи дитину з населеним пунк­том де ви мешкаєте.
15. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці (підтри­муйте ініціативу й бажання допомагати вам). Психологи радять розглядати виховання не як однобічну спрямованість впливів, а як двосто­ронній процес, де дитина - не лише об'єкт цих впливів, а й активний учасник, суб'єкт виховання. Це можливо, коли стосунки між дорослими і дітьми в сім'ї формуються на засадах особистісної рівності, довіри, взаєморозуміння, визнання пра­ва кожного на свою точку зору в різних життєвих ситуаціях. Навіть коли йдеться про 6 - 7-річного малюка, треба пам'ятати: перед вами не просто маленький хлопчик чи дівчинка, а осо­бистість з унікальним внутрішнім світом, з тільки їй притаманними індивідуальними відмінностя­ми. Знання та врахування цих відмінностей - не­одмінна складова успішного виховання. Батьки мають бути пильними й дуже чутливими до ре­акцій, слів, вчинків своїх дітей. Дуже часто син чи донька в непрямій формі сигналізують дорослим про їхні ж помилки та прорахунки. Здатність почути, зрозуміти дитину - своєрідний місток між батьками та дітьми.

1. Ти зараз на правильному шляху.
2. Пречудово.
3. У тебе це вийшло.
4. Правильно.
5. Це добре!
6. Супер!
7. Я пишаюся тим, як ти себе вів.
8. Ти робиш це дуже добре.
9. Це набагато краще.
10. Гарна робота.
11. Я щаслива побачити твою роботу.
12. Ти робиш гарну справу.
13. Ти близький до істини!
14. Мої вітання!
15. Це те, що треба!
16. Я знала, що ти можеш це зробити.
17. Зараз ти це зрозумів.
18. Нарешті!
19. Ти швидко вчишся!
20. Працюючи так само, ти досягнеш багато чого.
21. Ти розумничка!
22. Я не зуміла б зробити краще!
23. Це правильний шлях.
24. З кожним днем у тебе виходить краще.
25. Ти й справді молодець.
26. Це вірний спосіб
27. Ти не гаяв часу.
28. Так тримати.
29. Надзвичайно!
30. Прекрасно!
31. Це найкраще!
32. Остаточно вірно.
33. Сенсаційно!
34. Тепер тебе нічого не зупинить.
35. Відмінно!
36. Це була першокласна робота
37. Чудово!
38. Ще краще
39. Ти попрацював на славу
40. Ти досягнеш успіху!
41. Це видатний винахід.
42. Фантастика!
43. Здорово!
44. Це чудова робота.
45. Ти робиш це вправно!
46. Як ти багато зробив!
47. Розумник!
48. Ти дійсно мені допоміг.
49. Прегарно!
50. Вітаю!
51. Ти маєш рацію!
52. Тримати так!
53. Ти зробив це вчасно!
54. Мені подобається хід твоїх думок.
55. Я пишаюся тобою.
56. Дуже приємно вчити таку розумну дитину.
57. Велика тобі подяка.
58. Я ніколи не бачила нічого кращого.
59. Твоя робота принесла мені багато радості.
60. Молодчина!
61. Ол-райт – повний порядок!
62. Серйозний прорив!
63. Ось цього я ще не бачила.
64. Ти сьогодні неперевершений!
65. Це вже успіх!
66. Це твоя перемога!
67. Тепер ти відчуваєш свої можливості.
68. Ти справжній майстер.
69. Щиросердно рада за тебе.
70. Не можу виразити своє захоплення.
71. Грандіозно!
72. Я вірю в тебе, у тебе завжди виходитиме не гірше.